|
На
свято Преображення Господнього, або, як його ще називають у народі, на другого
Спаса, люди приходять до храмів освячувати яблука та інші земні плоди нового
врожаю. Та насамперед це свято має сприйматися в його глибокому християнському
значенні.
Преображення
з його освяченням – це літургічне свято. І в цей день ми маємо згадувати про
Божественну Євхаристію, про Преображення, про те, що під виглядом хліба і вина
ми причащаємося істинного Тіла і Крові Господа Бога і Спаса нашого Іісуса
Христа. І ці дари землі ми також присвячуємо Богові. І від цих дарів землі
відділяємо частину, яка буде мати богослужбовий вжиток.
В
нашому народі існує традиція не їсти яблука до Спаса – до Преображення. Тут є
два моменти.
Треба
до Церкви приносити все те, що дозріває. І перш ніж щось вкушати, люди
традиційно несли на освячення до храму і відділяли на утримання чи то
обездолених, чи то кліру частину того, що в них виросло на городі. Тож, якщо
яблука дозріли раніше Преображення, то немає нічого поганого в тому, що люди
їдять їх з благословення і таким чином прославляють Бога.
Напередодні свята в Свято-Миколаївському кафедральному
соборі було відслужене всенічне бдіння.
В день свята були відслужені дві Божественні літургії. По
завершенні яких освячувалися овочі і фрукти нового збору.
О 6.40 розпочалася рання літургія її очолив прот.
Олександр Самотуга, йому співслужив диякон Юрій.
О 9 годині розпочалася пізня літургія, яка була
відслужена архієрейським чином.
Пізню літургію очолив Високопреосвященнійший Пантелеімон,
архієпископ Уманський і Звенигородський. Йому співслужили клірики кафедрального
собору.
| 
