|
Свята Матір-Церква, піклуючись про своїх чад, добре знаючи нашу духовну неміч і недосконалість встановлює перед початком Великого Посту благодатний чин прощення, щоб кожна християнська душа могла почати подвиг молитви і покаяння повністю очистившись від образ, невисловлених докорів, непорозумінь та ненависті до ближнього.
Вечірнє богослужіння в кафедральному соборі розпочалось о 17-й годині урочистою зустріччю преосвященнішого Пантелеімона, єпископа Уманського і Звенигородського. Владика зайшов у вщерть заповнений людьми, яскраво освітлений храм, під вітальний спів соборного хору. Він приложився до ікон у центрі храму, зійшов на амвон і благословив присутніх. Почалась вечірня неділі сиропусної, під час якої зазвучали постові наспіви, барвисте святкове облачення духовенства змінилось на строге і темне – великопісне. Наприкінці богослужіння з уст владики, вперше після довгої перерви, прозвучала покаянна молитва Єфрема Сіріна, супроводжувана земними поклонами, які пресвященніший Пантелеімон положив на амвоні, перед Царськими вратами, показуючи нам приклад смирення та надихаючи нас на подвиг молитви і каяття.
По закінченні служби владика зачитав парафіянам великопісне послання Блаженнішого митрополита Володимира та виголосив проповідь, у якій закликав усіх до примирення і сам, земно кланяючись, попросив прощення у пастви і священства. Зворушені проникливими словами і щирим каяттям владики, люди по черзі підходили до свого архіпастиря і від усього серця просили прощення. Уважно вислухавши кожного, владика благословляв і бажав допомоги Божої у майбутніх духовних трудах. Далі люди йшли з каяттям до священників і один до одного, майже всі плакали, обіймали своїх ближніх, ніби повертаючись до часів перших християн, котрих любов до Господа єднала між собою, як братів. У душах людей після примирення оселялась радість і благодатний спокій, адже прощаючи провини нашим близьким ми наближаємось до Бога можемо сподіватись і на Боже милосердя і прощення.
Пресслужба Уманської єпархії. |
|
