21 червня о 16.30 у свято-Миколаївський кафедральний собор прибула велика святиня – список ікони Божої Матері «Скоропослушниця», який був написаний на Святій горі Афон в монастирі «Дохіар». Духовенство Уманської єпархії на чолі з Високопреосвященнійший Пантелеімоном, архієпископом Уманським і Звенигородським разом з прихожани урочисто зустріли ікону та відслужили святковий молебен перед нею. Владика розповів про святиню та закликав усіх звертатися зі своїми проханнями до Божої Матінки. На Святій Горі Афон, яка здавна є уділом Пресвятої Владичиці Богородиці є чимало святинь, серед яких чудотворна ікона Божої Матері «Сокоропослушниця» або «Найчутливіша» (грецьк. — Gorgouphkooz). Знаходиться вона в монастирі, що зветься «Дохіар».
Історичні відомості
Першу свою чудодійну силу ця ікона явила в 1664 р. і це сталося за таких обставин. Перед цією чудотворною іконою був прохід, яким отці зазвичай ходили до трапезної; а трапезнику, за своєю посадою, частіше за інших приходилось ходити там не тільки вдень, але й вночі. Інколи він ходив повз цю ікону з запаленим світильником. Одного разу, монах трапезник, на ім’я Ніл, проходячи вночі, за звичаєм, повз цієї ікони із запаленим світильником, почув від неї наступні слова: «В майбутньому не наближайся сюди із запаленим смолоскипом і не закопчуй Мого образу». Почувши людський голос в незвичну пору ночі, і тоді, коли нікого в трапезі не було, окрім нього, Ніл спочатку злякався; і подумав, що ці слова напевно хтось таки промовив із братії. Він не звернув на них уваги і спокійно пішов до своєї келії. Так продовжував Ніл ходити вночі із запаленим каганцем ще якийсь період часу, допоки не почув ще один голос від ікони: «Монах, недостойний ти такого імені! Чи довго ти так безпечно і так безсоромно коптитимеш перед Моєю іконою?». За цих слів нещасний трапезник був уражений сліпотою. Тоді він пригадав і той перший голос, який чув від цієї ікони, ставши себе картати за таку неувагу до Пресвятої Богородиці та Її чесного зображення. Монах Ніл, будучи осліпленим, з розчуленням впав перед іконою ниць і залишався в такому вигляді аж до ранку. Вранці братія знайшла його лежачим і він став розповідати про те, що сталося з ним. Настрашені ченці з благоговінням і трепетом також попадали на коліна перед іконою і відразу запалили перед нею невгасаючу лампаду, прийнявши за правило кожний вечір кадити ладан перед святою іконою. При цій іконі залишався і монах Ніл, слізно молячись до Богородиці. Він прийняв рішення не відходити від ікони до того часу, аж поки не отримає прощення у своєму гріху та зцілення від чудотворного образу. День і ніч він слізно молився і плакав перед зображенням Божественної Марії, Матері Господа нашого; смиренно і глибоко каявся за неувагу до Її перестороги і Вона як блага Заступниця, за тих , хто кається, не зневажила ураженого сліпотою ченця. Одного разу, коли він молився перед Її чудотворною іконою, раптом почув від неї милостивий голос: «Ніл! Твоя молитва почута, ти прощений, і зір очам твоїм повертається. Сповісти всій братії, що Я є покровом, провидінням і захистом цього монастиря, посвяченого архангелам. Нехай вони і всі православні християни звертаються до мене у своїх скорботах і проханнях, і Я всіх їх почую; всім, хто з благоговінням до Мене буде приходити, Я буду заступницею, і молитви всіх будуть виконані Сином і Богом Моїм заради Мого заступництва перед Ним. Віднині ця Моя ікона буде називатися «Скоропослушницею», тому що миттєву буду Я являти милість до тих, хто буде приходити до неї і прохання їхні будуть вмить почутими». Після цього голосу, який відходив від ікони, Ніл став бачити. Слух про чудесне зцілення та заповіт Богоматері швидко рознісся по Святій Горі Афон і багато хто із ченців, бажаючи бути учасниками такої дивної події, звідусіль приходили в Дохіарський монастир. Всі вклонялися перед чудотворною іконою Божої Матері та із здивуванням дивились на зціленого від сліпоти трапезника Ніла. Братія монастиря, помолившись Богородиці і дякуючи за Її велику милість до обителі, постановила прохід в трапезу повз цієї ікони припинити і огородити місце перед чудотворним образом. Згодом тут постала каплиця. Оскільки свята ікона «Скоропослушниці» знаходилась на західній стіні, то з правого її боку ченці збудували прекрасний храм Пресвятої Богородиці Скоропослушниці.
|
