20 травня 2014 року, у вівторок 5-ї седмиці після Пасхи, Високопреосвященніший Архієпископ Уманський і Звенигородський Пантелеімон звершив Божественну літургію з сонмом священиків у Свято-Миколаївському кафедральному соборі міста Умань.
По закінченні Літургії був звершений Хресний хід з читанням Святого Євангелія, та молитви біля чудотворного образу Любечської Божої Матері.

«Любечська» ікона Богоматері отримала свою назву від містечка Любеч Чернігівської губернії. За переказами, її явлення відносять до XI століття. З давніх пір вона прославилася своїми чудесами, які описав святитель Димитрій Ростовський. У XVII столітті, при київському митрополиті Сильвестрі Коссові, ця чудотворна ікона була відправлена в Київ, так як близько 1653 року очікувався напад поляків. У 1701 році вона була оновлена в Києві, а потім повернута в Любеч на прохання місцевих жителів і доставлена в заново відбудований храм Воскресіння Христового, де знаходиться і сьогодні.
Дорогоцінний кіот для Любеческой ікони Богородиці зробив генерал-майор Мілорадович, чоловік Софії Семенівни, уродженої Полуботок. Крім того, коштом жителів містечка Любеч у 1874 році ікона була прикрашена срібною ризою вагою 20 фунтів, вельми художньої роботи. Так як «Любечський» образ Богоматері прославився багатьма чудесами, то прочани завжди натовпами притікали до нього і по вірі, отримували зцілення.
Коли в 1701 році «Любечська» ікона Божої Матері була повернута з Києва в Любеч, у Києві з неї був залишений точний список. Тепер він перебуває в Київському Софійському соборі.
В свято Миколаївському кафедральному соборі також перебуває чудотворна ікона Божої Матері «Любечська», яка також прославилася своїми чудесами та мироточінням.