Остання неділя перед Пасхою називається вербною неділею. В цей день Свята Православна Церква згадує таку подію як Вхід Господній в Єрусалим.

За звичаєм на вечірньому богослужінні освячують вайї (гілочки пальми, а в нашому регіоні верби).

На Богослужінні храм був повністю заповнений, священнослужителям було тяжко пройти крізь натовп. Радісно було бачити людей і з символом весни, розквіту природи як знамення Воскресіння. Святкові піснеспіви підсилювали цей настрій.

На середину храму на полієлей священство на чолі з архієреєм вийшло із букетами в руках, полинув величний, урочистий і проникаючий в душу спів величання Святу.

На освяченні верби усі підняли вгору свої букетики і так радістно було це бачити – храм немов ліс, серед якого ходить Владика зі словами привітання і освячує всім вербичку.

До помазання підходило настільки багато людей, що воно продовжувалось майже всю вечірню службу. Сповідь в храмі продовжувалася аж до пів десятої вечора.

В день свята в Свято-Миколаївському соборі були відслужені дві Божественні літургії, пізня була відслужена архієрейським чином, її очолив єпископ Пантелеімон. На другій службі Таїнство Причастя преподавалося з трьох чаш.