Остання неділя перед Пасхою називається вербною неділею. В цей день Свята Православна Церква згадує події які пройшли багато років тому назад, а саме Вхід Господній в Єрусалим.

За звичаєм на вечірньому богослужінні освячують вайї (гілочки пальми, а в нашому регіоні верби).

При наближенні до храму відразу відчувалось що завтра велике свято, помітні були велика кількість людей, що заходила до храму, тримаючи в руках вербні гілочки. І на Богослужінні храм був повністю заповнений, священнослужителям було тяжко пройти крізь натовп. Радісно було бачити людей і з символом весни, розквіту природи як знамення Воскресіння. Святкові піснеспіви підсилювали цей настрій, закликаючи вітати Господа із ваіами в руках, звичайно, не тільки в тому значенні щоб тримати вербу та і все на тому, а щоб це були наші добрі справи, допомога ближньому та милосердя.

На середину храму на полієлей священство на чолі з архієреєм вийшло із букетами в руках, полинув величний, урочистий і проникаючий в душу спів величання Святу. Разом з хором ці святі слова повторювали прихожани, як це було дві тисячі років тому, коли Господь входив в Єрусалим. На освяченні верби усі підняли вгору свої букетики і так радістно було це бачити – храм немов ліс, серед якого ходить Владика зі словами привітання і освячує всім вербичку.

До помазання підходило настільки багато людей, що воно продовжувалось майже всю вечірню службу.

В день свята в Свято-Миколаївському соборі були відслужені дві Божественні літургії, пізню очолив єпископ Пантелеімон.