АРХІПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ - Проповеди - Каталог статей - Официальный сайт Уманской епархии УПЦ
Суббота, 10.12.2016
Категории каталога
Проповеди [12]
Церковная история нашего края [0]
Расписание богослужений [30]
Статьи [11]
Архипастырь [1]
Благочиния [0]
Статьи и публикации [1]
Форма входа
Поиск
Рекомендуем посетить
 логотип 88х36 портала Православная книга России  Православие и Мир
молитвы, молитвослов, акафисты, псалтирь
Наш опрос
Оцените наш сайт
Всего ответов: 410
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Приветствую Вас Гость | RSS
Каталог статей
Главная » Статьи » Проповеди

АРХІПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ

АРХІПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ

Преосвященнішого Пантелеімона, єпископа Уманського і Звенигородського,

священнослужителям, ченцям та черницям, а також усім мирянам

Уманської єпархії Української Православної Церкви

 

Возлюблені о Господі чада благословенної Уманської землі!

Звернутися до вас із цим посланням мене спонукала стурбованість станом духовного життя на деяких із парафій нашої єпархії, а також тими процесами, які відбуваються у них.

До Єпархіального управління Уманської єпархії останнім часом стали надходити письмові та усні скарги священнослужителів та мирян на те, що в деяких храмах нашої єпархії з’явилися послідовники псевдоправославного вчення вчительки із Чернівецької області Гарафіни Маковій.

Зважаючи на те, що у своїх книгах та газетних публікаціях згадана особа, лукаво прикриваючись православною термінологією, фактично пропагує язичництво у формі магії, вважаю своїм обов’язком застерегти православних християн від спілкування із Маковій та її послідовниками. Небезпека вчення Маковій полягає в тому, що люди, які необізнані із азами православного богослов’я, але шукають шлях до Істини, керуючись викладеними у писаннях Маковій світоглядними позиціями та практичними порадами, самі того не бажаючи занурюються у магічну стихію, яка безкінечно віддаляє їх від Живого Бога. Говорячи про Гарафіну Маковій, хочу нагадати слова апостола Іоанна Богослова, який застерігав свого часу християн: «Не всякому духу віруйте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, тому що багато лжепророків з’явилося у світі»(1Ін. 4,1). Із сумом мушу констатувати, що і Гарафіну Маковій впевнено можна віднести до категорії лжепророків.

Болючою є також проблема самовільних хресних ходів, «Чинів покаяння», Чинів «прийняття присяги царю», дискримінації деякими віруючими храмів у залежності від того, прийняла парафія храму код ЄДРПОУ, чи ні. Організатори і натхненники цих заходів фактично перетворилися на харизматичних лідерів, довкола яких згрупувалися духовно незрілі християни.

Серед учасників таких псевдоцерковних зібрань розповсюджується література, видана без благословення церковного священноначалля, на сторінках якої можна зустріти абсолютно несумісні з православним віровченням думки. Під впливом такої пропаганди віруючі починають зневажати священнослужителів, не відвідують самі і відвертають інших від відвідування храмів, священики яких не поділяють їхніх поглядів.

Хочу нагадати, що суто релігійний аспект проблеми присвоєння ідентифікаційних кодів розглядався у 2001 році на VII Пленумі Синодальної Богословської комісії РПЦ, в рішенні якої під №1 записано: «Прийняття чи не прийняття індивідуальних номерів не є питанням сповідання віри чи гріховним діянням. Це справа особистого вибору, вона не має релігійного значення». Тож приймати чи не приймати код – справа особистого вибору кожного, і Церква не засуджує і не схвалює ні тих, хто користується кодами, ні тих, хто вирішив від них відмовитися. Тим більше не має ніякого релігійного значення наявність коду ЄДРПОУ у тієї чи іншої парафії. Відповідно, не інакше, як новітніми розкольниками слід вважати тих, хто закликає не відвідувати православні храми, громади яких мають код ЄДРПОУ. Такою пропагандою ці так звані ревнителі Православ’я відлякують людей від православних храмів, стимулюючи їх відхід до неправославних конфесій.

Теж саме стосується і пропаганди шанування святого царя страстотерпця Миколая ІІ як «викупителя» гріхів російського народу, а також пов’язаний із цим «чин всенародного покаяння», який, у прихованій формі відроджуючи єретичне вчення про «викупний подвиг царя», – вимагає від віруючих каятися у недостатньому прославленні царської родини. Нагадую, що «чин всенародного покаяння» був засуджений покійним Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Алексієм ІІ у зверненні до духовенства на Єпархіальних зборах у Москві 24 грудня 2007 року.

Сюди ж слід віднести пропагування різного роду політичних ідей, ідеї канонізації московського царя Івана Грозного та Григорія Распутіна, що була піддана осуду Архієрейським Собором Руської Православної Церкви 3-8 жовтня 2004 року.

Перелічені вище явища одержали також негативну оцінку Священного Синоду Української Православної Церкви (Журнал №93 засідання Священного Синоду УПЦ від 11 листопада 2008 року).

Вважаю своїм архіпастирським обов’язком попередити віруючих про небезпеку, яка криється у нібито православних за своєю формою вченнях, які насправді руйнують Церкву Христову зсередини. Тих же, хто розповсюджує згадані у цьому посланні та інші неправославні вчення, закликаю до каяття та повернення у лоно Святої Православної Церкви, до Її рятівного Богонатхненного вчення. В разі, якщо вони і далі продовжуватимуть свою деструктивну діяльність, заради збереження миру в єпархії мені доведеться застосувати стосовно них заходи канонічного впливу аж до відлучення їх від Церкви.

Закликаю на усіх вас, возлюблені чада – священнослужителі та миряни Уманської єпархії – благословення Боже. «Благодать Господа нашого Іісуса Христа нехай буде з вами!» (Рим. 16, 24). Амінь.

Категория: Проповеди | Добавил: Alex (17.11.2010)
Просмотров: 1269 | Комментарии: 4 | Рейтинг: 5.0/3 |
Всего комментариев: 3
3  
Вже давно потрібно навести порядок, контролювати продаж книжок, росповсюдження листівок. А смутьянів, спокусників підзапрет, а бо хочаб накласти епітімію.
P.S Ваше Преосвященство, будьласка пороведіть роботу з священнослужитилями про допуск мирян до причастя. Мою тещу вже двічі не допустили до причастя, бо вона не вінчана з своїм чоловіком, з яким про жила все свое життя виростили дітей, мають троє онуків. Вік 60 років, до віри прийшла в майже в 50 років. Змушена була їхати в Київ сповідатися і причащатися. Та і кума, моя казала, що не допустили до причастя її дитину якій 10 років, яка з дитинства має проблеми з травленням, бо вона не постувалась три дні. Це відбуваеться в вашому кафедральному храмі. В суботу можна постувати, чи ні. Якщо навідь в багатоденних постах у суботу піст попускаеться трошки.

2  
Слава Богу что владыка занимается такими вопросами. Слава Богу розясняет что есть истинна! Люди добрые прислушывайтесь и не вносите раздор в церковь, не валите ее из нутри!

1  
Здесь коментируем статью.

дискусии ведем на

ФОРУМЕ
http://eparhia-uman.at.ua/forum/2-3-1


Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Сайт управляется системой uCoz Уманская епархия © 2016